(отрывки)
Оригинал статьи в полном объеме можете найти на сайте МАЭСУ
В червні 2005 року було отримано від Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдежадміністрації (О. Супруненко) рештки археологічного текстилю (рис.1) з розкопок курганного могильника Волошине (група курганів І, курган 9, поховання 1), що датується золотоординською добою (XIV ст.).
Текстильні матеріали – це залишки халату, в який був вдягнений похований – заможний чоловік-воїн віком близько 20 – 25 років.
Метою нашого дослідження була експертиза переданого археологічного матеріалу. Зазначимо, що на сьогоднішній день преведена тільки частина планованих досліджень, тому ми можемо говорити тільки про прядильно-ткацькі
характеристики даного текстилю; сировину, з я якої було виготовлено тканину.
1. Опис текстиля за візуальними спостереженнями.
Текстиль нами було виявлено 2-х видів:
1. рештки тканини;
2. рештки поховальної циновки;
3. рештки золотних ниток (підткання).
Переданий нам матеріал мав задовільну збереженність зумовлену, перш за все, агресивним середовищем самого поховання. Весь без виключення текстиль має задовільну збереженість: текстиль дуже деструктований, забруднений органічними та неорганічними домішками.
2.1. Дослідження походження волокон.
Походження піддослідних волокон з’ясовувалося двома методами - це органоліптичний та хімічний методи.
Спочатку провадилася проба на спалювання. Відомо, що волокна рослинного походження горять з запахом паленого паперу, залишаючи при цьому попіл, який легко розсипається. Якщо в дим помістити зволожений лакмусовий папірець, то він вкаже на кислу реакцію . Волокна тваринного походження горять з запахом паленої вовни, утворюючи при цьому чорну пористу кульку. Лакмусовий папірець вказує на лужну реакцію (Выборнова, 1955, с.71-72; 78-79).
Для тестування волокон хімічним шляхом були обрані характерні реакції. Для рослинних волокон: 10 % NаОН. Для вовни: обробка концентрованою сірчаною кислотою (волокна не розчиняються). Шовк та вовна розпізнавалися за допомогою плумбата свинцю (Федорович, 1965, с.126). Для шовку також є характерною реакція з НСl, яка розчиняє культурний шовк, але не розчиняє шовк-тусор (Федорович, 1965, с.126).
В результаті дослідів маємо, що весь знайдений текстиль – культурний шовк.
2.2. Прядильні характеристики.
Текстиль складається з ниток 1 та 2 порядку, тобто являють собою з’єднання волокон спочатку у одну нитку ( 1 порядок), потім – у другу, суцільну нитку (Сидоров, 1930, 1-12). Нитками 1 порядку – є нитки основи текстля. Нитки основи та піткання тканини - мають пряму крутку (так зване І-крутіння). Особливе місце займає прядений золотний шовк. Він має S-крутіння (кут крутіння: від 29,8о до 51,1о).
...
Особливо хочемо звернути увагу на золотні нитки, які було досліджено за допомогою електронного скануючого мікроскопу JEOL JSM – 840.
Було з’ясовано, що стан збереження золотних ниток – задовільний, що пов’язане з хімічним складом ниток.
Поверхня металу ниток має велику кількість продуктів корозії, що свідчить про неоднорідність елементного складу сплаву, з якого виготовлено золотну нитку. Металева стрічка, що навита на шовкову основу, має численні мікротріщини, що також свідчить про неоднорідність елементного складу сплаву, з якого виготовлено золотну нитку. Навіть не маючи (на даному етапі дослідження) точних відомостей про поелементний склад металевого сплаву, з якого виготовлено золотну нитку для піддослідної парчі, можна ставерджувати, що у цьому сплаві відсоток золота – зовсім незначний, а металів, які, на відміну від золота, не стійкі відносно зовнішнього впливу (агресивного середовища – грунту) – великий. Однак, більш точні відомості будуть отримані в майбутньому – при проведені додаткових аналізів.
Не зважаючи на задовільну збереженність металу, золотна нитка ще й досі дає уяву про високу технологічність її творців. На деяких фрагментах ниток, при дуже великому збільшені, дуже добре видно розшарування (напівпрозорих на фото) шарів продуктів корозії сплаву та щільного шару металевого ядра виробу. Можна стверджувати, що тонина розкочування металу (при виготовлені наших золотних ниток) була наближена до 0,5 микрона (0,5 um). А це говорить саме про високий розвиток тих, хто виготовив нитки. Більше того, це була не рарітетна технологія того далекого часу, а звична та доволі технологічно проста. Остільки такі тканини набули досить значного поширення ще з більш ранніх часів.
2.3. Ткацькі характеристики.
Шовкова тканина складного репсово-полотняного переплетення складається з основи та 2-х видів підткання, що зумовлено особливостями виготовлення парчі. Малюнок (схема декору – встановлюється, але попередньо можна зазначити, що декор був рослинно-еклектичного характеру) створена золотними нитками піткання, які переплетені в тканині нитками закріпляючої основи по системі простого переплетення (для виготовлення такої тканини потрібен 4-х ремізний ткацький станок).
О.І. Давідан, аналізуючи тканини Старої Ладоги, розрізняє 4 сорти текстиля (за сумою ниток основи та піткання):
до 4 сорту належать тканини, де сума ниток не перебільшує 18 ниток на кв.см;
до 3 сорту - не більше 27 ниток;
до 2 сорту - не більше 37 ниток;
до 1 сорту - більше за 37 ниток (Давидан, 1981, с. 100 – 113).
Щільність досліджуваного шовку – 64 нитки на кв.см. Таким чином, ця тканина, без сумніву, - 1 сорту.
Немає сумнівів що до імпортного виробництва шовку, про китайське виробництво якого свідчить висока ткацька техніка. Так, Є.І. Лубо-Лесніченко зазначує, що для цієї ж епохи характерне використання 2 типів ниток, які різняться за тониною (Лубо-Лесниченко, 1994, с.16). Ці ж традиції підтримувалися і в наступні епохи. За своїми характеристиками наближена тканина (нижній халат) золотоординського часу з зібрання Державного історичного музею (Москва, Росія) (Лантратова, Голиков, Орфинская, Владимирова, Егоров, 2002, с. 50 – 67). Російські дослідники не виключають можливість виготовлення такої тканини в самому Китаї або на теренах Золотої Орди, але за китайськоє технологією. Наступні археологічні дослідження, сподіваємось, нададуть змогу в цьому розібратися більш істотно. А зараз, говорячи про китайське виробництво нашого шовку, будемо мати на увазі ці дві можливості.
Однак, наші висновки – попередні та потребують нових досліджень.
Література:
Выборнова А.А. Судебно-химическое исследование вещественных доказательств. - М., 1955.
Давидан О.И. Ткани Старой Ладоги // АСГЭ. - 1981. - Вып. 22.
Лантратова О.Б., Голиков В.П., Орфинская О.В., Владимирова О.Ф., Егоров В.Л. Исследование уникальных археологических памятников из собрания Государственного исторического музея – комплексов одежд ХШ – XIV вв. – М., 2002.
Лубо-Лесниченко Е.И. Китай на Шелковом пути (шелк и внешние связи древнего и раннесредневекового Китая). - М., 1994.
Сидоров А.С. О витье волокнистых веществ // ИГАИМК. - 1930. - Вып. 5.
Федорович Е.Ф. Методика исследования археологических тканей // Сов. Археология. - 1965. - № 4.
